за замовчуванням

"Плоскій синематографъ"

Galavant season 2
за замовчуванням
flat_cinema

Ну що ж, пройшов рік, другий сезон «Галаванта» почався… і закінчився. Перший сезон був для мене несподіванкою, за якою можна спостерігати із відкритим ротом, повторюючи «ну це ж треба, ну це ж треба!». І зовсім інша справа з другим – він був очікуваний, за нього хвилювалося, як мало за який серіал: «буде новий сезон, не буде? буде, тому що не може не бути», і в ньому вже всі наче рідні. Але, зрештою, новий сезон прийшов і пішов, і знов настав час хвилювання – щодо сезону третього. Тепер все ще складніше, тому що питання навіть не в тому, чи буде він, а в тому, чи взагалі потрібне продовження?

Спочатку я написала, що другий сезон вийшов слабшим за перший, але пояснити, у чому – дзуськи, не виходить. І пісні були (хоча у порівнянні з першим, «хітів» було наче менше), і розвиток персонажів, і сюжет, а камео, камео які – мамочки, тут перший сезон і поряд не валявся. По-звичному абсурдно та стьобно, так. Але «Галавант» – це щось більше, ніж просто упоротість та легка наркоманія з пісеньками, «Галавант» настільки багатошаровий, що майже багатоповерховий, і взагалі, про нього можна наукові статті писати – пишуть же про «Доктора Хто», скажімо. І упоротість, звісно. Тому зійдемося на тому, що сезони просто різні. Ну не підіймається рука щось тут критикувати: або любити та прийняти таким, як воно є, або пройти повз і не чіпати.



Hunderby
за замовчуванням
flat_cinema

Після першого прочитання синопсису «Хандербі» виникає враження, що то має бути щось холоднувато-готичне та загадкове – у разі, якщо це не виявиться низькосортною костюмною мелодрамою. Втім, пізніше додивляєшся, що це комедія. І стає зовсім цікаво.

Біля містечка Хандербі тоне корабель, і на узбережжі опиняються двоє – німий чорношкірий хлопчина, якому доводиться дуже швидко тікати від агресивних англійських аборигенів, та дівчина, яку повертає до життя місцевий доктор. Всі приймають її за добропорядну місіонерку, і невдовзі вона виходить заміж за місцевого вікарія, інфантильного чистоплюя. І тут у героїні взагалі виникає купа проблем: мало не всі навкруги і досі у захваті від попередньої, нині покійної, дружини пастиря – особливо економка, яка молоду категорично незлюбила і усіляко її підставляє; місцевого доктора до неї тягне – і її до нього також; у коридорі біля зачиненої двері на сходи час від часу лунають божевільні крики; і головне – у неї ж є ТАЄМНИЦЯ, а це завжди не просто так.

По факту, це нестримний стьоб над вікторіанськими романами, який час від часу опиняється по іншу сторону доброго смаку, але здебільшого це щось таке… трошки наркоманське. Гейські священики, скалічені дружини, жорстокі чоловіки-насильники, мандрівний цирк, діти-таємниці, і взагалі, одні суцільні таємниці. І жодної серйозної секунди – від стьобу над загубленими медальйонами з портретами та непрочитаними листами-сповідями до типу смішних ситуацій з какулями та сім’явиверженням. Будь-яка логіка – далеко від подій, що відбуваються на екрані, і ще далі від діалогів. Дуже, ну дуже на любителя – але якщо ви все ж і є таким любителем, то ці 8 серій по 20 хвилин можуть видатися досить забавними.



Happy Valley - Series 2: Trailer
за замовчуванням
flat_cinema
На ВВС, звичайно, майстри інформативних тізерів, але все одно добре.

RIP
за замовчуванням
flat_cinema
У мене немає слів.
Алан Рікман...



Always.
Forever.

Bitter Harvest
за замовчуванням
flat_cinema
Стільки чекала на цей фільм, що вже й забула про нього.
Аж ось він трейлер.
Пройняло.

Кінопідсумки - 2015
за замовчуванням
flat_cinema

Ну що ж, підсумки року. І вони в мене, судячи з усього, будуть величенькі і «двохсерійні», для фільмів і для серіалів. І почну з фільмів.

Минулого року мій традиційний оскар-марафон трохи провалився, але не в переглядах, а у відгуках на фільми. А тим часом я все ж подивилася всіх номінантів на звання кращого фільму, і можу сказати, що це принесло мені набагато більше задоволення, ніж 2014-го року. І, звісно ж, у січні спробую знов, а поки що оминаю всі ці скрінери, що тиждень-два тому вже опинилися у мережі.

Але у 2015, безперечно, є про що згадати і без нових (майбутніх) оскарівських номінантів. Безкінечно милий «Paddington», який, до речі, прекрасно пасує до зимових свят, і якого можна дивитися та передивлятися із задоволенням. Пронизливий, сумний та надихаючий «The Water Diviner»; славний акторами та дивним, але напрочуд органічним коктейлем чорної комедії, сімейної комедії, мелодрами «What We Did on Our Holiday». Важкий та спустошливий «En chance til» та повітряно-легка азартна «The Walk».

Підкреслено камерна та тиха (і, пробачте, морально-етична) фантастика «Ex Machina» та масштабна, гучна гуманістична фантастика «The Martian». Стильні, хуліганські шпигунські «Kingsman: The Secret Service» та «The Man from U.N.C.L.E.» (а нового Бонда я так і не подивилася, до речі).

Медитативний новозеландський вестерн (от вміють же вони там в себе) «Slow West» та вбивчо-динамічний, ядерний «Mad Max: Fury Road», який для мене теж вестерн. Пасторально-костюмно-класичні, але абсолютно ні в чому не подібні «Far from the Madding Crowd» та «The Go-Between» (телевізійні фільми ж теж рахуються?) і красивий-костюмний не серйозний і не класичний «Crimson Peak».



Гіркий «
Testament of Youth» про війну, яка змінила одне життя… і, по суті, змінила людство, та абсолютно чарівний «A Royal Night Out» про велику спільну радість та про те, що війна, зрештою, все ж закінчується. І, куди ж без цього, «Star Wars: The Force Awakens» про те, що насправді є лиш одна війна та одна битва у світі лазерних мечів та космічних кораблів. У світі, де історія постійно повторюється, і треба лиш вміти це роздивитися – але від цього може стати гірко.

І був ще абсолютно прекрасний «The Sound of Music Live», двогодинний мюзикл, який ITV показав у прямому ефірі у передріздвяну неділю – не фільм, але ще меншої мірою серіал (хм), тому що мені ще залишається, окрім як вписати його сюди, у перелік фільмів, які варто згадувати? Я розумію, що це досить специфічна трава, але знаєте, зараз бачиш стільки далеких та давніх історій, в яких впізнаєш себе і світ навкруги, що просто хороші фільми стають ще й особливими, особистими. І будь-які «Звуки музики», але особливо ці нові – вони теж про нас. І про світ, в якому історії повторюються. З новими героями. Нами.

som06
Але тепер вже 2016. З новим роком, друзі.


(no subject)
за замовчуванням
flat_cinema
На ВВС, здається, вирішили роздягати Тернера у кожному своєму серіалі, але я зараз не про це. А про те, що він щойно зіграв свою кращу  роль. Хочеться приписати "кращу на даний момент" :)
Взагалі, великі молодці робили "And Then There Were None".

(no subject)
за замовчуванням
flat_cinema
Те відчуття, коли бачиш Тобі Стівенса в ролі доктора Армстронга в "And Then There Were None", і тільки тоді пригадуеш, що точно, він же тут знімається. А то все тільки Тернер і Тернер. Прекрасні, негідники, всі просто прекрасні.
І взагалі, у цьому щось є - показувати на різдвяні-новорічні свята Агату Крісті. За одне це можна було б любити Бі-бі-сі.


Хеппібьоздей
за замовчуванням
flat_cinema

Мабуть, всім байдуже, але не можу написати про день народження Джуліана Овендена. Коли IMDb, вікіпедія та кінопоіск називають кожен свою дату – це сильно що, блін, коїться з цим світом? Але IMDb та вікіпедія за сьогоднішній день, тому шампанське феєрверки давайте побажаємо, щоб я хоч колись видрала з піратської бухти той нещасний «First Night» (з рейтингом 5,2 з 10, ага) і знайшла ще кілька аналогічних нікому невідомих кіношек. Ох, і так – щоб він таки з’явився у різдвяному спецвипуску «Даунтона», тому що він неймовірно прекрасний (і не тільки там, а взагалі всюди, я це питання досліджувала і продовжую досліджувати, я знаю, про що кажу)). Ну ок, ось трейлер «First Night», щоб хоч щось з цього фільму хоч десь у мене було.



Benedict Cumberbatch, Johnny Depp and Graham Take Otter Photos
за замовчуванням
flat_cinema
Шоу Нортона зазвичай ще той дурдом (у хорошому сенсі), але тут прям щось неймовірне. На них Джонні Депп дивиться, як на божевільних. Джонні Депп, Карл!. Ну а що, просто лауреат Бафти та премії Олів'є зображає видр с фотографій, просто командор Ордена  Британської Імперії лізе у бійку з плюшевим ведмедем.

?

Log in